Бл. Матір Марія Луїза Меркерт – самарянка з Ниси та співзасновниця Згромадження сестер святої Єлизавети.

“Марія Луїза Меркерт, своїм життям дала нам приклад, як треба служити всім людям, не залежно від їх національності і віросповідання…” Таке свідоцтво про Марію Луїзу дав Архиєпископ Опольський, Альфонс Носсол.
Матір, Марія Луїза Меркерт народилася 21 вересня 1817 р. у м. Ниса (Польща). Була другою дитиною в родині. В ранньому дитинстві втратила батька, мама сама виховувала двох донечок. А після маминої смерті, Марія разом зі своєю сестрою Матильдою, приєдналася до Клари Вольф і Францискі Вернер та почили свою діяльність на славу Божу, головною метою якої була турбота про хворих і покинутих у їхніх власних домівках.
Марія Луїза відзначалася любов`ю до Бога та ближніх, великим милосердям щодо хворих, убогих, покинутих і сиріт, яких ототожнювала із самим Христом. Вона була для них істинним образом доброго Самаритянина та чинила все з глибокою вірою, надією та упованням на Боже Проведіння. Своє внутрішнє життя Марія Луїза, оживлювала молитвою і вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісусового, Божої Матері та св. Єлизавети Угорської, котру 8 листопада 1850 року обрали за Покровительку Згромадження. А 4 вересня 1859 року єпископ Генрих Форстер затвердив Згромадження на правах дієцезії і 15 грудня цього ж року всі сестри, одноголосно, обрали Марію Меркерт першою Генеральною Настоятельницею Згромадження, яким вона мудро та справедливо керувала протягом 13 років. У день 5 травня 1860 році Марія Луїза принесла чернечі обітниці, окрім ЧИСТОТИ, УБОГОСТІ та ПОСЛУХУ також допомоги бідним та потребуючим.
Її називали коханою Матір`ю всіх, Матір`ю вбогих, Доброю Самарянкою. Виснажена роботою хворобами померла маючи ознаки святості, 14 листопада 1872 року. А на радість нам усім 30 вересня 2007 р. в Нисі (там де Вона починала свою діяльність) була зарахована до лику Блаженних.
Життєвим девізом Св. Єлизавети були слова з Євангелія Матвія: «…все що зробили одному з цих братів Моїх, те зробили Мені». І цими ж словами керувалась наша Співзасновниця, яка служили іншим людям з повною, радісною самовіддачею.
Дух, сілезької самаритянки живе в наших серцях, думках і вчинках. Власне вона навчає нас, як в сучасному світі побачити хворих, бідних, потребуючих, дітей-сиріт і кожного, котрому необхідна наша допомога і духовна підтримка.