Суттю чернечої формації є будування тривких і зрілих стосунків: з Богом, з Церквою, з собою, з суспільством, зі спільнотою та зі своєю місією. Людина формує свою тотожність через зв’язки. Саме вони окреслюють суть людського життя і покликання. Центром духовної формації є зв’язок з Богом. Він є вирішальним чинником для формування тотожності майбутньої монахині і виконання її місії. Все у формації повинно поєднуватись з цим основним, істотним зв’язком. Суттю чернечого служіння є свідчити про Бога.

Першість духовного досвіду в розпізнаванні та реалізації чернечого покликання приводить нас до суттєвого значення свободи у формації. Автентичний духовний досвід є можливим лише в повній свободі. Людину не можна змусити якимось способом до духовного досвіду. Як нікого не можна «зобов’язати» до любові, так нікого не можна «зобов’язати» ввійти в діалог з Богом.